ch.1. Dialekh'ka esteticheskikh i︠a︡vleniĭ.--ch.2. Dialektika iskusstva.--ch.3. Dialektika Khudozhestvennogo razvitii︠a︡.

kn. 1. Vechnye voprosy v svete nauki, filosofii religii.

Western democracy is now at a critical juncture. Some worry that power has been wrested from the people and placed in the hands of a small political elite. Others argue that the democratic system gives too much power to a populace that is largely ill-informed and easily swayed by demagogues. This classic study of democratic principles is thus now more relevant than ever. A renowned historian of antiquity and political philosophy, Sir M.I. Finley offers a comparative analysis of Greek and (...) modern conceptions of democracy. As he puts the ancient Greeks in dialogue with their contemporary counterparts, Finley tackles some of the most pressing issues of our day, including public apathy, partisanship, consensus politics, distrust of professional politicians, and the limits of free speech. Including three lectures that Finley delivered at Rutgers University, plus two additional essays that further illuminate his thinking, _Democracy Ancient and Modern _explores the dramatic differences between the close-knit civil society of the ancient Greeks and our own atomized mass societies. By mapping out democracy’s past and its present manifestations, this book helps us plot a course for democracy’s future. (shrink)

We propose a Lorentz-covariant deformed algebra describing a -dimensional quantized spacetime, which in the nonrelativistic limit leads to undeformed one. The deformed Poincaré transformations leaving the algebra invariant are identified. In the classical limit the Lorentz-covariant deformed algebra yields the deformed Lorentz-covariant Poisson brackets. Kepler problem with the deformed Lorentz-covariant Poisson brackets is studied. We obtain that the precession angle of an orbit of the relativistic particle in the gravitational field depends on the mass of the particle, i.e. equivalence principle (...) is violated. We propose a condition for the recovery of the equivalence principle in the space with the deformed Poisson brackets. Comparing our analytical result with the experimental data for the precession angle of Mercury’s orbit we provide an estimation of minimal length. (shrink)

Purpose. The aim of this article is an analysis of the main versions of the biodeterminist tradition of re­solving the issue of the nature of gender identity, as well as identification of the advantages of the new version of biodeterminism, which involves elements of social constructivism. Theoretical basis. Social norms determine the extent to which a person has the right to independently determine his or her gender identity, and even more so, to change his or her body according to such (...) gender concepts. Social norms regulate gender relations in society and direct the gender behavior of individuals. However, social norms do not create either the human body, or those biological laws, according to which it functions. Originality. The biodetermist theories of the gender were analyzed from the position of "week" social constructivism. The role of social norms as a factor of gender self-certification, as well as a factor of control over social interference in the functioning of human corporeality is considered. The role of modern medicine as an increasingly influential institutional means of control over the functioning of human corporeality, and therefore, indirectly, and for the implementation of gender identity self-identification is revealed. Conclusions. According to the "week" social constructivism the gender emerges as an integral result of biological, psychological and social construction. The role of personality in the design of the gender has historically grown, but this role can never exclude the influence of biological and social factors that are increasingly becoming the nature of biological and social technologies. Personality can become a victim of these technologies, but he/she can program them, or at any rate selectively use, combine, or to some extent adjust existing biological and social technologies. (shrink)

Познавательная культура - системная совокупность исторически специфических средств и приемов, методов и форм, традиций и новаций, идеалов и критериев, норм и предрассудков и т.п. элементов интеллектуального творчества индивидуального или коллективного субъекта, приобщения его к результатам познания, социальным и культурным ценностям. Содержательные составляющие познавательной культуры характеризуют как уровень и степень развития теоретической, научной деятельности, так и ненаучного, вненаучного, повседневного и обыденного познания, фиксируя определенный этап развития духовных творческих способностей личности или социума, обеспечивающих и обслуживающих их познавательное отношение к действительности. Речь идет (...) об особенностях деятельности людей по производству, хранению, трансляции и материализации знаний. (shrink)

The Ukrainian Muslim community continues to develop dynamically. However, a purposeful, systematic study of this specific socio-denominational population across the whole country was virtually impossible, due to the extreme complexity of the study of such an object, as well as the lack of any state support for Islamic studies as a field of scientific activity. As a result, the specific social parameters of Muslim living in Ukrainian society over the past 13 years have remained virtually unknown. Moreover, even the exact (...) number of Muslims in the country is unknown. There are only speculative, rough estimates: from the lowered figure of 300,000 to the unreasonably overstated 2 million. (shrink)

Мета. У цій статті передбачено провести морфологічне дослідження життя Григорія Сковороди як самоконструювання філософа порівняно з життям таких філософів, як Іммануїл Кант, Фрідріх Ніцше, Мартін Гайдеґґер і Генрі Торо. Теоретичний базис. В основі дослідження лежить застосування монадологічного підходу до історії у сполученні з біографічним методом. Ідеї класичних філософських систем Ґотфріда Ляйбніца та Освальда Шпенглера застосовано з урахуванням їхнього переосмислення українськими філософами Іваном Бойченком та Вадимом Менжуліним. Завдяки цьому життя українського філософа Григорія Сковороди розглянуто як монаду, яка невпинно здійснює власне смислове (...) саморозгортання. Наукова новизна. Наскрізну парадоксальність філософії Григорія Сковороди, яку приписують йому, виходячи з інших філософських систем, повністю знімає перформативна послідовність його життя як філософа, що показують системні порівняння основних характеристик його життя з життям інших видатних філософів, які підпорядкували свої дії своїй філософській концепції. Висновки. Філософія Григорія Сковороди є монадою, тобто таким першофеноменом, який неможливо пояснити з інших феноменів: порівняння з іншими монадами є лише приводом для виявлення власних характеристик досліджуваної монади, які поступово розкриваються як прояв її самобутності й неповторності. Оригінальність філософської концептуалізації життя Сковороди варто здійснювати в поетапному порівнянні зі свідомим життям інших філософів, і таке порівняння потребує продовження, постійного здійснення. Особливістю цього дослідження є спроба надати методологічне обґрунтування такому компаративному морфологічно-біографічному філософському дослідженню. (shrink)